УЛЬТРАМАРИ́НОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до ультрамарин.
2. Який має колір ультрамарину; яскраво-синій. До болю глибоко запали У серце втомлене мені Ультрамаринові канали І зламані у них вогні (Максим Рильський, III, 1961, 226); Над головою розгорнулось по-осінньому вже густо-синє, ультрамаринове, оксамитове небо (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 258).