УЛЕ́ЖАТИСЯ (ВЛЕ́ЖАТИСЯ), житься, док.
1. Остаточно дозріти внаслідок тривалого лежання, будучи зірваним, опалим (про фрукти, деякі овочі). Груша добре влежалась (Словник Грінченка); Під деревом, пересипані опалим листям, товстим шаром лежали жовті духмяні грушки. Деякі з них уже влежались, стали брунатними, м’якими (Олесь Донченко, IV, 1957, 56).
2. Від тривалого лежання осісти, ущільнитися; злежатися. Там, де була ямка, завсіди стояла купка.. Пісок мусив сам своїм тягарем улежатись, аби земля вирівнялася (Лесь Мартович, Тв., 1954, 230).