УКВІ́ТЧАНИЙ (ВКВІ́ТЧАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уквітчати. Сидить Олена між дружок, як повна рожа, хороша, уквітчана (Марко Вовчок, I, 1955, 53); Сонце.. весело і ясно озирає виметені двори, вибілені хати, уквітчані зеленим клечанням (Панас Мирний, IV, 1955, 137); І поїзди летять, уквітчані стрічками… Куди прослалася щаслива їхня путь? (Володимир Сосюра, I, 1957, 246).
УКВІТЧАНИЙ
Тлумачення слова