УКОЛОТИЙ 1 (ВКОЛОТИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уколоти1. * У порівняннях. Самотній шершень.. падав на сиві купи коров’яків і, ніби вколотий колючкою, підгинав під себе бархатисте черевце (Петро Колесник, Терен.., 1959, 53).
УКОЛОТИЙ 2 див. вколотий 1.