УКЛО́Н, у, чол., спец.
1. Частина залізничної колії, яка лежить під кутом до горизонту і залежно від напрямку руху поїзда називається спуском або підйомом. Злякався машиніст: — Далі не повезу, товариші. Тут уклон. Гальма лопнули (Олександр Довженко, I, 1958, 38);
// Взагалі похила частина шляху.
2. У гірничій справі — похила підземна виробка, яка не має безпосереднього виходу на земну поверхню і призначена для піднімання вантажів за допомогою різних пристроїв.
3. У геодезії — перелом профілю земної поверхні у напрямку вниз.