УКЛІННО. Присл. до уклінний. Він.. схиляє уклінно голову, запрошує мене ласкаво заходити (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 137); І до них Кобзар підходить, привітається уклінно (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 10); * Образно. Білим туманом виднілась праворуч нескошена гречка, а попереду уклінно хитали бронзовими головами соняшники (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 375).
Уклінно прошу (прохаю), заст. — шанобливо-ввічлива форма прохання. — Уклінно прошу покуштувати моєї кулінарії (Олесь Донченко, V, 1957, 474); Уклінно дякую, заст. — шанобливо-ввічлива форма подяки. [Юркевич:] Ось візьміть. (Дає йому гроші). [Носильник:] Уклінно дякую (Іван Кочерга, П’єси, 1951, 283).
УКЛІННО
Тлумачення слова