УХИ́ЛЬНИК, а, чол., політ. Прибічник ухилу (у 2 знач.). Були й такі, які заважали нам працювати й творити.. — троцькісти, праві ухильники і всякі інші недруги (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 63); Життя переконливо підтвердило правильність ленінської генеральної лінії партії і довело неспроможність позиції ухильників (Комуніст України, 8, 1969, 82).
УХИЛЬНИК
Тлумачення слова