УХО́РКАНИЙ (ВХО́РКАНИЙ), а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до ухоркати. Вийшли в слобожанські простори. Тут легше — війна вже таки відстала від них, хоч і Харків бомблять постійно. В колгоспах Павлик роздобуде кілька мішків борошна та круп на куліш, можна залишити геть ухоркану дорогою корову (Літературна Україна, 15.X 1974, 2); * Образно. Що ж пак тепер, серед простору — воленьки, Сумно манячиш ти [молодосте], мовби приборкана, Бродиш самотно, шукаючи доленьки, Хора, підтята, понура, ухоркана? (Павло Грабовський, I, 1959, 322).
УХОРКАНИЙ
Тлумачення слова