УХІ́Д, уходу, чол., іст. Місце для промислу. Козаки й січовики провадили оборону,.. але мали й «уходи», місця для промислів (рибні, мисливські і т. ін.) (Леся Українка, VIII, 1965, 251);
// уходи, ів, мн. Промисли. Дехто з козаків пішов на уходи за Ворсклу у степ.. Одні рибалчили, інші полювали, треті — солили й сушили, в’ялили й задимлювали рибу та птицю на зиму (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 242).
УХІД
Тлумачення слова