УХЕКАТИ (ВХЕКАТИ), аю, аєш, док., перех., розм.
1. Те саме, що утомити. — Не затівай, Миколо, бо нічого не вийде з твоєї молотьби. І машину спалиш, і людей ухекаєш (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 23).
2. діал. Убити. Василь поглянув на діда: «Чи не ухекав і ти, дідусю, свого поміщика, що тобі ім’я перемінили?..» (Гнат Хоткевич, I, 1966, 98).