УХА́ТИЙ, а, е. Те саме, що вухатий. — Ну, молодець! — сказав суддя ухатий (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 105); Цікаво для зайців, видимо, ніч пройшла: Після голодних днів жорстокої зав’юги Пожирували тут ухаті ледацюги..! (Максим Рильський, III, 1961, 187).
УХАТИЙ
Тлумачення слова