УЇ́ЖДЖЕНИЙ (В’Ї́ЖДЖЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уїздити. Перед нею в синьому сяйві біліли сніги, блищала в’їжджена дорога (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 329); Віз м’яко покотився ще не в’їждженою дорогою (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 358).
УЇЖДЖЕНИЙ
Тлумачення слова