УЯ́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уявити. Без дороги, без напряму йшла [Маруся] вниз, рівнобіжно уявленому потокові (Гнат Хоткевич, II, 1966, 272); Перед зруйнованим будинком дитячого театру Фелікс і Воля завжди купували уявлене морозиво (Юрій Яновський, II, 1954, 41); Всю ніч Калиновський майже не спав і все сперечався з уявленим Потоцьким (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 269).
УЯВЛЕНИЙ
Тлумачення слова