УГРІ́ТИЙ (ВГРІ́ТИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до угрітий. Повільним кроком, довго йдучи, виходила Маруся ген на високий верх, лягала на угрітій сонцем царинці і, утопивши очі в бездонну глибину небес, лежала так цілими годинами (Гнат Хоткевич, II, 1966, 43); Чи ти ласкою маєш угрітий Під негоду спокійний куток? Чи ти їла слізьми неполитий А хоч раз того хліба шматок? (Іван Манжура, Тв., 1955, 69).
УГРІТИЙ
Тлумачення слова