УГОЩА́ННЯ (ВГОЩА́ННЯ), я, сер., розм. Дія за значенням угощати. Декотрі з бійців стали смажити над вогнищем десь роздобутий ячмінь. — Бери! Чорний рис! — трясе біля Яреська жерстиною з підгорілим ячменем червоноармієць-китаєць.. Весело стало від цього вгощання, позаїдались, губи чорні, хрумтить у кожного на зубах чорний перекопський рис (Олесь Гончар, II, 1959, 422); Чарському остогидли нудотні вияви обивательської пошани до нього як до поета, він уникав привітань, альбомів, вгощання декламаціями його ж віршів (Олексій Кундзіч, Діези.., 1956, 110).
УГОЩАННЯ
Тлумачення слова