УГО́РСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до угорці і Угорщина. В горах майже не було населених пунктів. Лише коли-не-коли траплялись убогі висілки угорських та словацьких лісорубів (Олесь Гончар, III, 1959, 307); Десь далеко в низині, в угорській долині, багряне сонце поволі котилося в Дунай (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 275).
2. у знач. ім. угорське, кого, сер. Сорт виноградного вина. — Угорське, шампан благородний, портвейн, бордо — от мої трунки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 138).
Угорська слива — те саме, що угорка 2. По шосе валялись здорові гілки угорських слив, вкритих зеленими сливками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 390).