УГО́РЦІ, ів, мн. (одн. угорець, рця, чол.; угорка, и, жін.). Народ, що становить основне населення Угорщини. Угорці, або мадяри, за мовою належать до фінно-угорської групи народів (Економічна географія зарубіжних країн, 1956, 26); У закарпатському колгоспі молодому Пшеничне поле простяглося до кордону. А потім і в угорців зникли ниви кволі, І спіє хліб артільний в їх і в нашім полі… (Юрій Гойда, Угор. мелодії, 1955, 22); Угорки, пропустивши Черниша, про щось жваво заговорили поміж себе (Олесь Гончар, III, 1959, 268).
УГОРЦІ
Тлумачення слова