УГОДИТИ (ВГОДИТИ), джу, лиш, док., кому, на кого, рідко. Те саме, що догодити. Десять разів угодиш, а одинадцятий не вгодиш — і все твоє пропало (Українські народні прислів’я та приказки, 1963, 81); Як добру жінку не любити, Що чоловікові уміє угодити?! (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 179); — На вас, тату, як мені здається, нічим не вгодиш! — насупився Тимофій (Михайло Стельмах, II, 1962, 31).
УГОДИТИ
Тлумачення слова