УГОДОВСЬКИЙ

УГОДО́ВСЬКИЙ, а, е, політ. Прикм. до угодовець і угодовство 1. Звичайно, безпринципність і угодовство пояснюються не тим, що опортуністи не знають законів логіки. Вони порушують ці закони через те, що проводять угодовську політику (Логіка, 1953, 87); По суті, сам роблячи газету «Громадський голос», Лесь Мартович прагнув викувати з неї гостру зброю, яка б поціляла у ворогів, морально знищувала панських лакуз, угодовських політиканів (Літературна Україна, 16.II 1971, 1);
//  Який провадить політику угодовства. — З якого це часу революційні демократи, — спитав солдат із залу, розуміючи в даному разі дрібнобуржуазні угодовські партії — меншовиків, есерів, — з якого це часу стали вони так боятися солдата з гвинтівкою? (Андрій Головко, II, 1957, 546); Комуністична партія під керівництвом В. І. Леніна провела велику роботу, спрямовану на ізоляцію угодовських партій і мобілізацію трудящих мас на боротьбу проти буржуазного Тимчасового уряду, за владу Рад (Комуніст України, 1, 1966, 43).