УГО́ДНИЦЬКИЙ, а, е, церк. Прикм. до угодник. — І тоді я впав на коліна і звернувся з молитвою до Миколая-угодника, щоб він мені розказав, як розуміти моє видіння. І на високих небесах, і на білих хмарах з’явилися вогненні титла, і почувся угодницький глас (Михайло Стельмах, II, 1962, 312).
УГОДНИЦЬКИЙ
Тлумачення слова