УГНО́ЄННЯ (ВГНО́ЄННЯ), я, сер.
1. Дія за значенням угноїти. — Виснаження ґрунту я компенсую звичайними заходами угноєння (Юрій Смолич, I, 1958, 69).
2. Те саме, що гній. Вони [ланкові] з осені обробили ділянки, вивезли добрива, угноєння, провели снігозатримання, затримали вологу, підготували насіння (Юрій Яновський, II, 1954, 128).