УГНАТИСЯ 1 (ВГНАТИСЯ), уженуся, уженешся, док., за ким — чим. Наздогнати кого-, що-небудь, порівнятися з тим, хто рухається попереду. Всі з його сміються, діти дражнять, а він [Хомка] їм свариться кістки переломити. Оце скоче і кинеться… Та куди йому, кривому, угнатися за прямоногим побігачем? (Панас Мирний, IV, 1955, 189); Семенів кінь пірнув у темряву, й верхівець не зміг би все одно вгнатися за ним на своєму замореному коні (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 220);
// перен. Встигнути за ким-небудь у роботі, у будь-якій справі. Коли брала [Горпина] кісся в руки й заходила косити, — її ручка була найширша, і ніхто за нею не міг угнатися (Юрій Яновський, Мир, 1956, 147); [Ніна:] І не соромно вам, — завоювали таку принадну дівчину, а ще скаржитесь! [Хламушка (зітхає):] Еге… завоювали. Завоюєш, таку валькірію. Вона ось на крос їде в Париж, — де вже за нею угнатись (Іван Кочерга, II, 1956, 42); [Павло (говорить по телефону):] Випередив ти нас усіх, випередив.. За тобою не вженешся (Олександр Корнійчук, II, 1955, 149).
УГНАТИСЯ 2 див. вганятися 1.