УДІЛЯ́ТИСЯ (ВДІЛЯ́ТИСЯ), яється, недок., УДІЛИ́ТИСЯ (ВДІЛИ́ТИСЯ), уділиться, док.
1. діал. Передаватися. Жвавість маленьких ручаїв уділялася і потокові, і тоді він шумів і виливався з берегів, забирав усе, що по дорозі попадало, і ніс до свого багатого сусіда Пруту (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 83); Побачили [тухольці] Максима, як виринав із води.. Радість їх живо уділилася цілій громаді (Іван Франко, VI, 1951, 137).
2. тільки недок. Пас. до уділяти.