УДА́ТНО (ВДА́ТНО). Присл. до удатний 2—4. Оповідання написані не дуже вдатно, мова їх вражає занадто локальним характером (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 206); Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (Нечуй-Левицький, III, 1956, 318).
УДАТНО
Тлумачення слова