УДА́ЧЛИВИЙ, а, е. Такий, якого супроводжує удача, якому все вдасться (про людину). [Пан Маркел:] Розумний [Кармелюк], хитрий, дужий.. Сміливий, удачливий, співець, поет, можна сказати… (Степан Васильченко, III, 1960, 231);
// Який закінчився удачею; успішний. Цей день Надії і на заводі випав удачливим (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 210).
УДАЧЛИВИЙ
Тлумачення слова