УЧИТЕЛІВ

УЧИТЕЛІВ (ВЧИТЕЛІВ), лева, леве. Прикм. до учитель; належний учителеві. — А що це ви робите? — роздався над їх головами.. учителів голос (Панас Мирний, IV, 1955, 108); Незабаром дід Гордій стояв на порозі вчителевої кімнати з великим узлом у руці (Степан Васильченко, I, 1959, 83); Ромко встиг протиснутися до самої трибуни. Він жадібно ловив кожне вчителеве слово (Олесь Донченко, I, 1956, 92); — Ці троянди на сонці не бліднуть, — сказав Пекельник те, що знав з учителевих вуст (Євген Гуцало, З горіха.., 1967, 47).