УЧИНЯТИСЯ (ВЧИНЯТИСЯ), яюся, яєшся, недок., УЧИНИТИСЯ (ВЧИНИТИСЯ), инюся, инишся, док.
1. Ставатися, відбуватися. Роберт тоді вийшов до люду й сказав: «Шотландці! вчинилася зрада!» (Леся Українка, I, 1951, 353); [Яциха:] Чи ти знаєш, що вчинилось, Я з Мусієм зараз билась! (Марко Кропивницький, II, 1958, 99); — Завтра страта повстанців, хай учиниться над ними вирок правосуддя (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 25); Чи то, може, ранкова прохолода пробилася з балкона через відкриті двері, чи, може, що інше йому вчинилось, а тільки весь бився в дрібному ознобі (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 103);
// Підніматися, здійматися (про галас, крик, шум і т. ін.). Кілька разів у той часу коли бій ішов під самими стінами Преслави, в стані ромеїв вчинялась тривога (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 555); Тим часом надворі учинився заколот: Йоч Галчан гаряче боронив свої авторські права й поривався до хати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 283); Що то за шум учинивсь на базарі? Куди так весело поспішає базарна громада? (Олександр Довженко, I, 1958, 76); Тепер вчинився гармидер, якого не знала досі Бородянка за пам’яті й найстарших дідів (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 188);
// тільки док. Початися. З тих часів, як війна учинилася, ніякої торгівлі з Річчю Посполитою не було (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 154).
Переполох учинився див. переполох.
2. тільки док., діал. Зробитися, стати. Там токи, повні збіжжя, там овечі кошари. Дивовавсь [дивувавсь], розглядаючи все те, Черевань: який-то його шуряк учинивсь дука! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 160).
3. тільки док., діал. Опинитися. Вона так несподівано вчинилася обік Фрузі, що ся, зирнувши вбік, аж злякалася, побачивши її (Іван Франко, I, 1955, 87); Цими гадками Панько так зайнявся, що й не стямився, коли вчинився в місті (Лесь Мартович, Тв., 1954, 159).
4. Заправлятися дріжджами, запарою (про тісто). Млинець той сам і мелеться, сам і вчиняється, сам і міситься (Словник Грінченка); Щось у мене дома діється: На решето мука сіється, А на сито підсівається, Сама діжа учиняється (Українські народні пісні, 2, 1965, 431).
5. тільки недок. Пас. до учиняти 1, 4.