УЧУ́ДНЕННЯ, я, сер., літ. Виділення письменником якого-небудь елемента в тексті художнього твору з метою сприйняття його не в звичайних асоціаціях, а як щось незвичайне. О. Корнійчук абсолютно відмовляється від модного тоді [в 1925—1928 рр.] імпресіонізму, орнаментальності, учуднення (Радянське літературознавство, 5, 1965, 35).
УЧУДНЕННЯ
Тлумачення слова