УЧЕНИ́К, а, чол., заст. Учень. Минув рік, настав екзамен — і малий Франко здивував усіх: він опинився першим учеником (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 28); — А ну, хто знає урок? — спитався учитель. Ще стало тихше у класі, — неначе покаменіли ученики (Панас Мирний, IV, 1955, 110).
УЧЕНИК
Тлумачення слова