УЧЕНИ́ЦЯ, і, жін. Жіночий рід до учень. Учення моє добре йде, деякі учениці, що поступили разом зо мною, одстали од мене (Леся Українка, V, 1956, 134); Настя й Василь рядом, — коло їх гурт учнів і учениць (Степан Васильченко, III, 1960, 311); Похмурий Стьопа Шемшура міг пишатися своєю колишньою ученицею (Олесь Донченко, VI, 1957, 160).
УЧЕНИЦЯ
Тлумачення слова