УЧАСНИК

УЧА́СНИК, а, чол. Той, хто бере або брав участь у чому-небудь. Сі [літературні] вечори тільки й цікаві для самих учасників (Леся Українка, II, 1951, 32); Семен Ларивонович був учасник Вітчизняної війни, визнаний герой (Юрій Яновський, II, 1954, 129); Учасники зборів гукали, схвалюючи ідею Іванова (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 223); Учителі часто ходили з молоддю за місто.. Іван був неодмінним учасником цих прогулянок (Петро Колесник, Терен.., 1959, 32); Коли життя ти не учасник, А тільки свідок віддаля, — Дарма чекатиме прекрасних Від тебе подвигів земля (Максим Рильський, III, 1961, 85);
//  Той, хто входить до складу якої-небудь організації, об’єднання і т. ін. Він щиро заприятелював зо всіма учасниками експедиції (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 305).