УБО́ЖІТИ (ВБО́ЖІТИ), ію, ієш, док. Ставати убогим. Згодом батько змирився, що йому й далі доведеться вбожіти — продав корівчину, а я пішов учитися,.. (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 117); Іду. А думка непокоїть, тривожить: «Чого меншає води в криницях, чого мілкішають ріки й убожіють рибою?..» (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 57); В міру розвитку капіталізму становище робітників ставало дедалі гіршим. Все більше й більше убожіли маси робітничого класу (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 109).
УБОЖІТИ
Тлумачення слова