УБОРОНИТИ 1 (ВБОРОНИТИ), оню, ониш, док., перех., рідко. Оборонити, захистити. [Прісцілла:] Коли побачить хто й подасть до суду, що ти [Руфін] вчащаєш на нічнії збори громади потайної, — не вборонить тебе ні зброя, ні одвага знана, ні рід патриціанський (Леся Українка, II, 1951, 344); Біля ліжка п’ятьох голеньких діток стала [тітка], загородила їх собою і відчувала, що не вборонить їх від злого Стародуба (Іван Ле, Мої листи, 1945, 223).
УБОРОНИТИ 2 (ВБОРОНИТИ), оню, ониш, док., перех., рідко. Те саме, що заборонити. Піп мене було не пускати, .. а я йому, що йду на богомілля, що того вборонить ніхто не повинен (Марко Вовчок, VI, 1956, 252).