УБО́ГЕНЬКИЙ (ВБО́ГЕНЬКИЙ), а, е. Досить убогий. Се був маленький, вбогенький хуторець (Марко Вовчок, I, 1955, 323); На горбочку притулилась убогенька церківця (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 136); Горить убогенька лампа (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 169).
УБОГЕНЬКИЙ
Тлумачення слова