УБЛАЖА́ТИ, аю, аєш, недок., УБЛАЖИ́ТИ, жу, жиш, док., перех., розм. Догоджаючи, задовольняти чиїсь вимоги, примхи, бажання. — Данила Бульбаша не знали? У божого чоловіка прикинувся — почав ходити і влітку і взимку босий.. Наші купчихи йому ноги миють, волоссям витирають, сальцем ублажають (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 165).
УБЛАЖАТИ
Тлумачення слова