УБЛАГОТВОРЯТИ (ВБЛАГОТВОРЯТИ), яю, яєш, недок., УБЛАГОТВОРИТИ (ВБЛАГОТВОРИТИ), рю, риш, док., перех., заст., розм. Повністю задовольняти чиїсь вимоги, примхи, бажання, робити цілком задоволеним кого-небудь, робити приємність комусь. — Ну, й за одруби, звісно, стояли [селяни], за чорний переділ. Ну, взяти ж і те — усіх же не вблаготвориш (Андрій Головко, II, 1957, 32); Хіба Яремченко не має більше діла, як Григорівку ублаготворяти (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 148).
УБЛАГОТВОРЯТИ
Тлумачення слова