УБІЙЧИЙ

УБІ́ЙЧИЙ (ВБІ́ЙЧИЙ), а, е. Те саме, що убивчий. [Тірца:] Ти перекуй з убійчого меча робітне рало й загартуй його (Леся Українка, II, 1951, 151); Мертва мовчанка стояла в зборі, — тільки огонь тріщав та лунало невпинне цюкання сокир, що майстрували вбійчі прилади [метавки] на монголів (Іван Франко, VI, 1951, 114); Немов дощ блискавок сипав той сміх, щось було убійче і смертельне в його переливах і наводило жах (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 172); Атака вівчарок справила на нього убійче враження (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 337); Тоді я теж посміхнувся і кинув на нього убійчий погляд (Іван Микитенко, II, 1957, 54).