ТИ́ТАР, я, чол. Церковний староста. Ударивши скільки поклонів, вона підвелася і пішла до титаря, де продаються свічі (Панас Мирний, III, 1954, 319); Віддав [Ярош] поклони землі й підвівся вже в пустій церкві, яку пішов зачиняти зсередини титар (Михайло Стельмах, I, 1962, 429).
ТИТАР
Тлумачення слова