ТИСК, у, чол.
1. Дія ваги на кого-, що-небудь; натискання, стискання. Салом натертий кіль [корабля] слизнув по кругляках, і роздалася під його тиском вода на боки (Юрій Яновський, II, 1958, 78); Там [на морському дні] тріщить у вухах від величезного тиску води (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 19); При великому тиску гірських порід застосовують фонтанний спосіб видобутку нафти (Гірнича промисловість.., 1957, 92).
Тиск руки — стискання чиєїсь руки на знак привітання, під час знайомлення або вираження якихось почуттів; потиск руки. Донецькі далі неозорі, і тиск руки, і щастя в зорі, і сміх, як молодість, дзвінкий (Володимир Сосюра, II, 1958, 18).
2. фіз. Сила, що діє на одиницю площі перпендикулярно до поверхні тіла. Коли говориться про тиск, завжди треба, крім сили, брати до уваги також і площу, на яку ця сила діє (Яків Перельман, Цікава фізика, 1950, 47); Водячи паровоз, Мармура вчив свого помічника підтримувати у котлі потрібний тиск пари (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 53); На такій висоті [4,5 км] тиск повітря приблизно вдвоє менший, ніж на рівні моря (Фізична географія, 6, 1957, 68); Що ж до тиску сонячного світла, то його встановлюють за допомогою спеціальних дослідів (Наука і життя, 5, 1963, 32).
▲ Атмосферний тиск див. атмосферний; Кров’яний тиск див. кров’яний; Парціальний тиск див. парціальний; Пластовий тиск див. пластовий.
3. Рішуча, енергійна дія, рух, спрямовані на кого-, що-небудь; стрімкий натиск, напад. Дружній тиск. Зброї блиск, В серці гнів І з ним свобідний спів (Микола Вороний, Вибр., 1959, 70); Та крізь ворожий тиск мене промчав Меркурій, Він хмарою повив і врятував мене (Микола Зеров, Вибр., 1966, 274); — Вже тиждень стоїмо так. — Чи витримаєш тиск атак? (Микола Бажан, Вибр., 1940, 27); * Образно. Одступають поля полохливі перед тиском кварталів твоїх [Харкова] (Володимир Сосюра, I, 1957, 237);
// перен. Насильство над чиєюсь волею, переконанням; примус. Маркіян Шашкевич, Вагилевич, Головацький.., незважаючи на цензурні тиски, пробували класти основи нової, народної літератури (Іван Франко, VIII, 1952, 35); Для всієї епохи імперіалізму характерним є зростаючий тиск держави на робітничий клас (Комуніст України, 4, 1965, 35).
♦ Під тиском кого, чого: а) внаслідок насильницьких дій, застосування сили. Під тиском сарматів частина скіфів та інших кочовиків пересунулась на захід і досягла Дунаю (Історія СРСР, I, 1956, 18); б) внаслідок впливу певних умов, обставин, доказів. До моря сліз, під тиском пересудів Пролитих, і моя валила краплина (Іван Франко, X, 1954, 24); З кожним роком рух народів за мир посилюється, став більш дійовим. Під тиском громадськості уряди імперіалістичних держав змушені відмовлятись від агресивних планів (Український історичний журнал, 2, 1960, 50); Під тиском умілих доказів Гуркала пішов [Кульницький] на компроміс: — Відстукаємо рішення про повернення Варчуку частини його землі (Михайло Стельмах, II, 1962, 219).
4. розм. Штовханина в тісноті, у натовпі; тиснява. На плацу страшний тиск (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 356); Де Льольо? Ніхто не знав.. Перед дверима зробився тиск, а знизу все напирали (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 87); Люд на площу поспішає, — Переяслав аж гуде… Знов війна? Та ні, — братерство! — А на площі гомін, тиск… (Павло Тичина, II, 1957, 292).
Тиск народу (людей і т. ін.) — величезна кількість людей, натовп. А в Римі свято. Велике свято! Тиск народу, Зо всього царства воєводи (Тарас Шевченко, II, 1963, 286); На річці тій жили батьки мої І панства чортів тиск (Євген Гребінка, I, 1957, 75); Людей на базарі — тиск: те продає, те купує — кожний заклопотаний (Степан Васильченко, II, 1959, 461).