ТИРЧАК

ТИРЧА́К, а, чол., діал. Стирчак.  * У порівняннях. Тепер тої долини й не видно; невеличкі гіллячки височезних верб, мов тирчаки бур’яну, визирають з-під снігу (Панас Мирний, III, 1954, 8).