ТИРА́НСТВО, а, сер.
1. Те саме, що тиранія 2. Добрий правник і доглядач закону, Пегаз і в нестерпні Роки тиранства гадав, що законів додержувать треба, Хоч би закони були і беззбройні (Микола Зеров, Вибр., 1966, 357).
2. Жорстокість, свавілля. І ще тоді в дитячій душі Франка зродилась вічна вражда проти усякої неволі та тиранства, проти насильства людини над людиною (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 27); [Дар’я Іванівна:] Поки ви не поїдете до графа та не привезете путньої відповіді, — не дістанете від мене ні щіпки вашої поганої табаки.. [Дзюба:] Та що ж це за тиранство таке… (Іван Кочерга, I, 1956, 79).