ТИР, у, чол. Закрите або напівзакрите приміщення, спеціально пристосоване для навчальної й тренувальної стрільби з ручної вогнепальної та пневматичної зброї. Майдан невідомого містечка.. Праворуч карусель, тир (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 413); Вони вже вивчили гвинтівку, прийоми стрільби і чекали практичної перевірки своїх знань у тирі (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 23).
ТИР
Тлумачення слова