ТИЛЯГИ́, ів, мн., заст. Лати. — Бач, у яких пани кармазинах, які тиляги під золотом та під сріблом понадівали! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 165); Зранку.. якісь полупанки в срібних тилягах на баских і убраних конях роз’їжджали геть по околиці (Олекса Стороженко, I, 1957, 370).
ТИЛЯГИ
Тлумачення слова