ТИХОВО́ДИЙ, ТИХОВО́ДНИЙ, а, е. З тихою, без хвиль, водою. Вертаюся на тиховодий став, До гри метеликів, до сонних синіх квітів (Максим Рильський, Поеми, 1957, 216); Відкривається дивовижна картина: тиховоде, вкрите килимом з ряски озеро, оточене зеленими, як рутвяний вінок, берегами (Микола Олійник, Леся, 1960, 110);
// З повільною спокійною течією. Село притулилось над берегом вузенької, тиховодої річечки (Василь Козаченко, Серце матері, 1947, 37).
ТИХОВОДИЙ
Тлумачення слова