ТИХОВО́ДДЯ, я, сер. Місце з тихою, без хвиль, водою; місце річки з повільною, спокійною течією. Вони вже стояли на березі річки, перед ними слалося широке, майже неосяжне тиховоддя (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 11);
// перен. Про середовище без високих ідеалів, поривів, боротьби і т. ін. Кожному хотілося висловити свої гарячі почуття, вирватись із того тиховоддя, в якому досі жила Севастьянівка, туди, де буяє, кипить море (Семен Скляренко, Хазяїни, 1948, 66).
ТИХОВОДДЯ
Тлумачення слова