ТИХОХІДНИЙ

ТИХОХІ́ДНИЙ, а, е. Який має тихий хід, невелику швидкість, протилежне швидкохідний. При русі транспорту на широких вулицях у кілька рядів ближче до тротуару повинен розміщатись тихохідний транспорт, а ближче до середини — швидкохідний (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 275).