ТИ́ГЕЛЬ, гля, чол., спец.
1. Посудина з вогнетривких матеріалів для плавлення, нагрівання або сплавляння різних речовин (перев. металів). Біля тиглів порались.. мідники, переливаючи на гармати казани, свічники, дзвони (Олександр Ільченко. Козацьк. роду.., 1958, 329); З великих кристалів алмазу виготовлятимуть тиглі і чашки для плавлення циркону і кварцу (Наука і життя, 2, 1960, 14).
2. Масивна металева плита друкарської машини для притискування паперу до вкритої фарбою друкарської форми.