ТИФО́ЗНИК, а, чол., розм. Людина, хвора на тиф. — Мій брат там у вас в лазареті лежав. Яресько — не чули такого? — Яресько? Ні, не чула.. Поранений? — Ні, він тифозник (Олесь Гончар, II, 1959, 167).
ТИФОЗНИК
Тлумачення слова
ТИФО́ЗНИК, а, чол., розм. Людина, хвора на тиф. — Мій брат там у вас в лазареті лежав. Яресько — не чули такого? — Яресько? Ні, не чула.. Поранений? — Ні, він тифозник (Олесь Гончар, II, 1959, 167).