ТИЧОК, чка, чол., розм., рідко. Те саме, що стусан. Тут Даг, Рутулець прелукавий, Пізнав одразу новичка, Хотів попробовать [попробувать] для слави Паллантові віддать тичка; Но наш Аркадець ухилився (Іван Котляревський, I, 1952, 256).
♦ Тичка подути — помірятися силою з ким-небудь. — Чи не схотілося тобі, козаче, тичка подуть? — спитав чоловік.. — Я тебе так подму, — гукнув січовик.., — що аж на тій могилі опинишся (Олекса Стороженко, I, 1957, 336).
ТИЧОК
Тлумачення слова