ТВОРЦІ́В, цева, цеве. Прикм. до творець; належний творцеві. Хто будує, — лиша по собі будування.. В тій будівлі людське покоління зросте, І творцеве ім’я йому буде святе (Борис Грінченко, I, 1963, 125); І як небесний простір, Так і огорнену небом твердиню земну розділила Мудра творцева рука на п’ять поясів розмаїтих (Микола Зеров, Вибр., 1966, 300).
ТВОРЦІВ
Тлумачення слова